Було 66,9% а стало 44%
3 вересня наша комісія отримала інформаційну довідку від керівника департаменту фінполітики ЛМР Олега Іщука, де йдеться про те, що бюджет розвитку виконаний на майже 70%, а за липень навіть було перевиконання бюджету – 162,9%.
В той же час триває підготовка до першої осінньої сесії Львівської міської ради. Посадовці різних департаментів подають до бюджетної комісії свої пропозиції по перерозподілу коштів. Щось не встигають зробити, на приклад, провести тендер. Десь навпаки – з’являється потреба у додатковому фінансуванні, до прикладу, закупівля ноутбуків для педагогів. 16 вересня, зібравши всі дані, на сесії депутати приймають рішення по перерозподілу. Все йде за планом. Аж до вчорашнього дня.
А вчора я отримую ще один офіційний лист від керівника департаменту фінансів.
Коротко зміст можна описати так – все погано, план не виконуємо, грошей для бюджету розвитку, щоб забезпечити всі проєкти, немає. Звідкись з’являється цифра, що надходження до бюджету розвитку становлять вже не 69,6%, а всього 44%. Виникає логічне питання – як?
У соцмережах починають шукати зраду. І я розумію чому. З’являються коментарі з розряду “як можна було погоджувати перерозподіл бюджету, якщо в бюджеті лише нуль від бублика”, “грошей немає – що робити? ”, “знову чиновники кредитів наберуть, щоб закрити діри”.
Спробую пояснити на пальцях та відповісти на всі питання – і ваші, і ті, які після прочитання таких от листів виникли в мене.
Куди дивилася бюджетна комісія?
Жоден з депутатів, який входить до складу бюджетної комісії немає доступу до рахунків Львівської міської ради. Скільки ж там лежить ми дізнаємося з відповідей посадовців на наші запити.
Бюджет розвитку – це план. Цей план прогнозується на основі розрахунків, які подають самі посадовці. На приклад, розрахунки про прогнози надходження коштів до бюджету від сплати податків, продажу майна чи земельних ділянок та інше. Зібравши всі ці прогнози до купи – формується бюджет розвитку.
Управлінці так само самостійно пропонують проєкти, які підтримує або не підтримує бюджетна комісія і які згодом виносяться на голосування депутатам. Комісія приймає рішення на основі тих даних, які ми отримуємо. Якщо виконавці приходять до нас і кажуть “ми тут зекономили, а тут нам ще потрібно” – комісія приймає рішення про перерозподіл. Або ж виконавці приходять з запитом “нам потрібні додаткові кошти”, в такому випадку комісія звертається у виконавчий комітет з питанням, яке джерело можна використати для задоволення цього запиту. Шукати джерело надходження до бюджету розвитку – не є обов’язком бюджетної комісії.
Грошей немає – що робити?
Про це ще рано говорити. Значну частку бюджету розвитку складають надходження від продажу комунального майна та землі. Аукціони, зазвичай, проводяться в другій половині, а то й кінці року. Тож, на жаль або на щастя, зради немає, принаймні поки що. Виконавці переконують депутатів, що всі плани, надані нам на початку року, будуть виконані.
Припускаємо, що в якийсь момент нам дійсно забракне коштів, щоб виконати бюджет розвитку – що тоді? Тут у нас є два варіанти.
Перше – відмовитися від реалізації певних проєктів та перенести їх на наступний рік. Вже зараз ми бачимо, що якісь об’єкти не встигають ремонтувати/реконструювати за графіком, ще частина проєктів висить у повітрі, бо не провели тендер або з інших технічних причин.
Другий варіант – це взяти черговий кредит, щоб заткнути діри. Скажу одразу – я проти. Давайте почнемо вчитися вирішувати свої проблеми самостійно. Десь залучати інвесторів, щоб не робити все коштом міста. А десь добре думати – це дійсно нам потрібно настільки, щоб брати кредит чи все ж можемо почекати? Треба пам’ятати – беремо чужі гроші, а віддаємо свої.
Ну і вкінці додам, що Олег Іщук відкликав свій лист “для уточнення окремих даних станом на сьогодні”.
Наталія Шелестак,
голова комісії фінансів та планування бюджету,
депутатка від “ВАРТИ” у Львівській міській раді.
