В останні роки міські чиновники не втомлюються розповідати про пріоритетний розвиток громадського транспорту. Мовляв, нема іншого варіанту зменшити дорожній трафік, аніж пересадити людей із приватного транспорту в громадський. Посилаючись на європейський досвід, показували гарні картинки, витрачали величезні кошти на придбання громадського транспорту за кредитні кошти і за лізинговими схемами. Але… Коронавірус і пандемія перевернула світ.

Громадський транспорт став одним з місць із високим ризиком інфікування COVID-19. Поїздка у ньому – це тривале перебування великої кількості людей у закритому та ще й погано вентильованому приміщенні. Всі країни Європи обмежили кількість пасажирів у громадському транспорті, а деякі міста України, наприклад Луцьк та Івано-Франківськ, взагалі на час призупиняли його роботу.

Що ж робили у Львові? Навіть у часі суворого карантину продовжили за інерцією реалізовувати ті заходи, які були заплановані задовго до початку епідемії. Наприклад, почали організовувати «виділені смуги для громадського транспорту», який у місті й досі курсує у  режимі спецперевезень.

Утім, хочуть чиновники визнавати це чи ні, але під час пандемії COVID-19 найбільш безпечним є приватний транспорт, яким користуються лише члени однієї родини. У громадському транспорті, пасажир є залежним від оточуючих, які часто нехтують рекомендаціями лікарів і не дотримуються карантинних обмежень. Отож, як на мене, створювати перепони для руху приватного транспорту в час карантину – не правильно.

Я часто спілкуюся із лікарями, запитую в них про коронавірус. Відповідають, що хвороба є небезпечною із кількох причин. По-перше, вона схожа на лотерею. Хтось легко переносить її «на ногах», дізнається, що перехворів уже з результатів ІФА-тесту, хтось відчуває легке нездужання і лікується вдома. А є люди, в яких блискавично розвивається пневмонія, виникають проблеми із диханням. По-друге, лікування COVID-19 є значно тривалішим у часі, аніж лікування грипу. І навіть якщо пацієнт добре почувається, це не значить, що він позбувся вірусу. Це можна визначити тільки лабораторно. Лікарі припускають, що восени вірус буде поширюватися ще швидше, ніж зараз.

Людське життя і здоров’я для мене – найвища цінність. Тому вважаю, що на деякий час варто забути про так звані «урбаністичні цінності». Львів і область у сумних лідерах в Україні, у нас найбільше «активних» пацієнтів із коронавірусом – троє із чотирьох інфікованих. Тому в жодному разі не можна напихати всіх містян у громадський транспорт. Ним мають користуватися тільки ті, кому він дійсно потрібний, хто не може приїхати на роботу власним автомобілем. Я вже скеровував міському голові Львова звернення щодо облаштування тимчасових паркомісць, зокрема, й в центральній частині міста та у ближньому центрі. Відповіді від мера чи його чиновників не отримав.

Щоб зробити громадський транспорт безпечнішим, потрібно контролювати, щоб до салону автобуса, тролейбуса чи трамваю не потрапляли люди без масок, респіраторів, або ті, хто  використовують ці засоби захисту неправильно. І найкраще, коли контроль здійснюватимуть не люди, а, до прикладу, спеціальні відеокамери, які розпізнають відсутність масок і респіраторів у пасажирів, після цього запускають звукову сигналізацію і зупиняють рух транспорту. Планшетні комп’ютери, які можуть стати «мозком» такої системи, зараз не є надто дорогими, тому систему можна розробити на їхній базі.

Основні заходи щодо транспорту зараз мають бути скеровані на створення максимальної безпеки містянам, а не на зміни в організації руху, що знижують пропускну здатність доріг і створюють затори.