Більше фінансування – більші можливості

Я б назвала цей рік –  роком медицини у Львові. Йде мова про фінансову складову. От вам декілька цифр: минулого року на медичну сферу з бюджету розвитку було виділено лише 50 мільйонів гривень, цього ж року – 300 мільйонів гривень.  Такого фінансового забезпечення медицина нашого міста не отримувала десятки років. Безперечно, поштовхом до цього стала пандемія. Хочемо ми цього чи ні, але нам доводиться звертатися по допомогу до медиків, лікуватися на стаціонарі, проходити обстеження. Медицина Львова асоціювалася у людей з поборами, застарілим обладнанням і палатами без ремонту. Зараз все змінюється. Пандемія стала лакмусовим папірцем і дала розуміння того, що ми маємо самостійно зробити нашу медицину ефективною і конкурентоспроможною. 

Через 8 місяців поточного року можемо бачити наочні результати. Маємо кілька успішних комунальних закладів, якими можемо пишатися. Один із них – лікарня швидкої допомоги (КЛШМД). За останній рік на базі цього закладу відкрився центр трансплантології, лікарня опинилася серед лідерів за кількістю проведених трансплантацій, стала чи не найкращою операційною в Україні. За кошти з міського бюджету розвитку та благодійників у КЛШМД зробили капітальний ремонт більшості відділень, які переобладнали або запустили з нуля.

Нове відділення кардіохірургії та трансплантації серця Львівської лікарні швидкої медичної допомоги.

Лікарня закупила сучасне хірургічне обладнання, а що не змогла купити самостійно – знайшла можливість та підхід, щоб попросити про це у благодійників. Проблему з заборгованість по заробітній платі тут вирішили завдяки фінансуванню з Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка оплачує за надану медичну послугу. 

Цей заклад працює сам на себе, є конкурентоздатним. Зайдіть і подивіться, як зараз всередині “швидкої” – і ви тричі подумаєте перед тим, як звернутися у приватну клініку. 

Рада, що також зробила свій внесок у розвиток цієї лікарні, і як депутатка, і як волонтерка. Власне, моє волонтерство розпочалось спочатку з допомоги армії, а потім, коли зрозуміла, що нам прийдеться зіштовхнутися з пандемією, – почала допомагати медикам. Разом з бізнес-партнерами ми купували необхідне обладнання, “Народна самооборона” завозила у лікарню швидкої ліжка і далі продовжую збирати кошти на необхідне устаткування.

Завдяки допомозі волонтерів вдалось придбати 2 інкубаційні бокси для відділення інтенсивної терапії недоношених новонароджених дітей Львівської обласної клінічної лікарні.

Тільки завдяки ось таким різним методам залучення фінансування вдалось вивести цей заклад на новий. І якщо завтра прийде “Дельта” – Львів буде готовий до цього. 

ГО “Народна самооборона Львівщини” за весь час співпраці передала КЛШМД декілька сотень багатофункціональних лікарняних ліжок.

Лікарні почали працювати за принципами бізнесу

Правила менеджменту для головних лікарів львівських медзакладів змінюються. Медики дуже чітко зрозуміли, що тепер їхні лікарні – це окремі некомерційні підприємства, щоб їх розвивати необхідно вчитися заробляти кошти, які тепер ходять за пацієнтом. Гендиректору лікарні швидкої допомоги це вдалось і інші також беруть приклад.

Бачимо покращення і у 8-й міській лікарні, і у 5-й. Менеджери цих закладів почали використовувати не тільки фінансування з міського бюджету, але й беруть участь у різних програмах, виграють гранти, співпрацюють з меценатами. Завдяки медичній реформі ця сфера стала дуже схожою на бізнес – чим більше пацієнтів до тебе прийде, тим більше фінансування отримаєш від НСЗУ. І от вам наочний приклад: минулого року лікарня швидкої допомоги отримала від Служби здоров’я 312,8 мільйонів гривень, а вже за перше півріччя цього –  понад 223 мільйони. Все це результати правильного менеджменту.

Медичний туризм розпочнеться зі Львова

Поки що рано говорити про те, що медицина у нашому місті зрівнялась з рівнем європейської. Але і медики, і місцеві посадовці та депутати, і меценати та волонтери – ми всі зробили дуже багато для того, щоб наші клініки стали найкращими.

Медичний туризм в Україні почне розвиватись зі Львова. Для цього у нас є територіальні переваги і дуже великий потенціал. Приїжджати на лікування з-за кордону мають до нас, а не навпаки – це те, до чого маємо прагнути. 

І коли говорю про медичний туризм, то думаю з двох позицій: волонтерки, яка часто була залучена до збору коштів для лікування наших діток з-за кордоном і розумію, які величезні гроші ми віддаємо іншим країнам; з позиції депутатки, яка знає, що Україна щорічно виділяє близько 2 мільярдів гривень на лікування наших людей в інших країнах, замість того, щоб ці кошти скеровувати на розвиток нашої медицини. Так, до прикладу, пересадка нирки у лікарні швидкої допомоги коштуватиме близько 800 тисяч гривень (оплачується з держбюджету), тоді як у Білорусії ця сума буде в декілька разів більшою.

Наталія Шелестак, голова комісії фінансів та планування бюджету, депутатка від фракції “ВАРТА” у Львівській міській раді.