Чи розвиток науки має бути пріоритетом для держави? Безперечно! Чи в Україні створені всі умови для того, щоб молоді науковці могли працювати і розвиватися в рідній державі, а не шукати кращої долі за кордоном? На жаль, ні. І це потрібно змінювати.
Україна втрачає найкращих і найактивніших фахівців. І таким чином закриває для себе можливість писати історію успіху власної держави.
Можна скільки завгодно говорити про те, що ми хочемо бути повноправною частиною західного світу, а не сировинним придатком, але поки в Україні наукова сфера фінансується за залишковим принципом, доти ми залишатимемося на периферії розвитку.
Сфера освіти та науки чи не найбільше постраждала від секвестру держбюджету. Але президенту і уряду на це байдуже. Вони не розуміють, від чого залежить розвиток суспільства і держави.
Замість того, щоб в будь-якій ситуації урізати фінансування науки, влада має розробити і впроваджувати довготривалий план підтримки науковців в Україні. Наші діти і молодь мають бачити, що займатися науковими дослідженнями – це важливо. І що вибір такої діяльності не приведе їх до бідності.
Підтримка науки має стати одним з найважливіших завдань як для центральної, так для місцевої влади.
Львів – місто з великими науковими традиціями та потенціалом. І нам не байдуже, що відбувається у цій царині. Ми сприятимемо розвитку науки і переконані, що успіх країни неможливий без просвітницької діяльності. А осередками просвітництва у світовій історії завжди були університети і наукові товариства, які держава сьогодні, на жаль, свідомо залишає у стані радянського архаїзму. Якщо центральній владі байдуже, то громади мають долучитися до творення та підтримки наукового та освітнього потенціалу.
