Голова постійної комісії фінансів та планування бюджету Львівської міської ради про розставлення пріоритетів та режим економії бюджетних коштів, – в інтерв’ю «Гал-інфо».

Під час засідання бюджетної комісії, де ти є головою, прозвучало, що у Львові не вистачає коштів на медицину, а у нас безліч програм з культури, спорту та інших. То як тепер буде відбуватись поділ грошей між різними програмами?

На засіданнях завжди достатньо жваві дискусії з цього приводу, але всі депутати нашої комісії погоджуються, що маємо виходити з того що є, але все-таки ставити пріоритет на медицину. Так склалася зараз ситуація у світі з пандемією, так склалася ситуація у нас. У всьому світі медицина це недофінансована галузь, а у нас вона не просто недофінансована, а ігнорована. І, відповідно, ми маємо шалені проблеми не тільки з Covid-19.

Наприклад,  є діти, яких ми можемо оперувати в Україні,  у Львові, адже є дуже кваліфіковані хірурги, нейрохірурги, але нема матеріальних умов. Тому я вважаю, і більшість депутатів зі мною погоджуються, що у нас мають бути розставлені таким чином пріоритети, що те, що ми можемо зробити в медичній галузі зараз – ми маємо зробити.

Наведу ще один приклад. Торік дофінансовували з місцевого бюджету одну з поліклінік Львова. Оскільки попередній її директор неправильно уклав договори з НСЗУ, відповідно, вона зараз немає субвенції з державного бюджету – відтак, мільйон на зарплати мусили  віддати з місцевого бюджету. Щоб таких випадків більше не було, швидко купили певне обладнання для цієї поліклініки, щоб вони могли до 1 квітня укласти всі належні угоди. Я сподіваюсь, що далі таких питань вимивання коштів з міського бюджету не буде.

Зауважу, питання транспорту, постачання води та опалення – це життєво важливі для міста речі, тому будуть дофінансовуватися з бюджету.

А наскільки детально, ми можемо розглядати питання фінансування медицини? Для прикладу: вертолітний майданчик в лікарні швидкої допомоги Львова – це медичне питання?

Як на мене, все має бути в здоровому глузді. Якщо говоримо, що нам треба ШВЛ і ми розуміємо, що він нам потрібен, то ми його купуємо. Якщо нам вже негайно потрібно купити апарат УЗД, бо в поліклініці не буде надаватись послуга, за яку НСЗУ сплачує кошти, то нам треба його купити.

А щодо вертолітних майданчиків, то вони колись будуть, але за кошти лікарні, а не за рахунок місцевого бюджету. Позиція депутатська така, що лікарня може робити, що хоче, якщо заробить на це гроші і побудує собі вертолітний майданчик. При умові, що не буде просити гроші на все інше з бюджету міста.

Сама ідея насправді непогана і до цього треба йти. Я тішуся, що є амбітний керівник лікарні швидкої допомоги, чиї амбіції є значно вищими за вертолітний майданчик. Інше питання: наскільки нам це треба саме сьогодні? Негайно треба зробити ремонти, купити обладнання, щоб пацієнту нічого не падало на голову, щоб не було грибка на стінах тощо. Оце вже і негайно.

Хочу наголосити, що цей бюджет і, мабуть, бюджет наступного року, можливо, ще через рік – це бюджет різкої економії. Це не значить, що ми будемо купувати щось дешеве.  Я

противник такого. Обладнання буде якісне і служитиме роками, щоб лікарня могла заробляти на себе і не лізти у сферу місцевого бюджету.

А яка тоді найближча доля всіх інших програм? У нас загалом Львів – місто програм. Їх наухвалювали стільки, що ми не можемо це все втілити.

Ви знаєте, ми це аналізуємо вже три місяці. Насправді є й круті програми.

Так, але вони всі завершуються новиною на сайті ЛМР і все.

Ми постарались розділити це все, адже не можемо говорити про те, що якщо у нас фокус на медицину, то ми не будемо реагувати на культуру або спорт. Ні. Інше питання, що можливо не всі програми ми будемо фінансувати в повному обсязі. Те саме буде стосуватися і ремонту вулиць, каналізування, благоустрою і всього іншого. Те, що є нагальним і життєво необхідним, працює і буде працювати. Ті проєкти, які є перехідними, мусимо завершити. Але я є категоричним противником, щоб розпочинати нові об’єкти, мільйон нових об’єктів.

У нас взагалі дуже дивна історія. Я зараз аналізую те все, що було раніше, і розумію, що ми ПКД робимо на все. Заздалегідь, незалежно, маємо гроші чи ні.

І це немалі гроші?

Це мільйони. Потім робимо зміни до тих ПКД, бо змінились обставини, умови, заробітні плати. І знову витрачаємо на це кошти. А потім виявляється, що у нас немає грошей на реалізацію цього проєкту. Або ж ми його розпочинаємо і завершуємо роками. Так не може бути.

Я би хотіла, щоб ті проєкти, які ми вже розпочали, завершили, і дуже виважено підходили до наступних. Я розумію, що політикам дуже складно відмовляти своїм виборцям і вони обіцяють, роблять відповідні ПКД, але насправді це є замилюванням очей і викиданням грошей. Має бути чіткий план і тоді воно поїде, а інакше це розведення вічного балагану, де ми всім завжди винні. Якщо не зробити старе, то немає змісту починати нового.

Є якесь розуміння, скільки необхідно коштів місту на реалізацію всіх прийнятих у Львові програм?

Ще розбираємося в цьому. Пробували скасувати цифри по всіх програмах, позалишали по 100 тисяч на кожну програму, а все решта скинули в одну стрічку, то там було 300 мільйонів. Ми їх зараз потрохи повертаємо назад. А загалом, якщо говорити про всі бюджетні запити, які потрібні для міста, то це неймовірна цифра. Це десятки мільярдів.

Насправді, часто чиновники й самі не знають, скільки потрібно коштів на реалізацію якоїсь програми. Вони складають план заходів, і вже під кожен захід просять фінансування.

Є ж програми, де чітко зрозуміло, скільки потрібно грошей. Наприклад: кубки Львова, де чітко розпорядник каже, яка йому потрібна сума, пояснює на що саме. А є, наприклад, ковідна медична програма, в якій зараз займаємося підготовкою до вакцинації. Це 1,3 мільйона. Втім ми зарезервували під цю програму близько 20 мільйонів.

Чи планується аудит програм, в які вкладали кошти в попередні роки, а також аудит львівських ЛКП стосовно їх ефективності?

Ми дуже багато програм перевірили, і насправді зараз можемо говорити про неефективне використання коштів. Та гроші вже використані, звіти, акти виконаних робіт є. За документами,  все зроблено. Тобто ми не можемо сказати, що гроші хтось вкрав. Питання в іншому: чи варто ці гроші взагалі було витрачати на деякі речі. Зараз наше завдання – не допустити витрат, які, на думку депутатів, є недоцільними.

Якщо взяти комунальні підприємства, то до них маємо дуже багато запитань. Вважаю, що потрібно ухвалювати дуже серйозні управлінські рішення. Після бюджету розвитку будемо  серйозно аналізувати кожне з цих підприємств. Ми бачили їхні звіти, і питань тільки побільшало. Просто дуже мало часу, ми не могли займатись і загальним бюджетом, і програмами, і зараз бюджетом розвитку, і паралельно думати про комунальні підприємства. Але нашим головним завданням у позабюджетний час буде розібратися з комунальними підприємствами, чому вони поглинають стільки коштів. Вони (керівники, – ред.) нароблюють боргів по зарплаті і виявляється, що міська рада повинна відшукати кошти, щоб віддати людям зароблене.

Якщо говорити про «Львівелектротранс», то його директору пану Свищу дали час до кінця лютого, щоб він представив план санації підприємства і план річного розвитку. Щоб ми вийшли на якусь оптимізацію, почали бодай мріяти про беззбитковість. Ніхто не говорить про якийсь дохід. Але зараз підприємство «проїдає» шалені гроші. Це при тому, що місто закуповує, наскільки може, рухомий склад, депутати погодили модернізацію за рахунок ЄБ під 1% на 10 років. Але, виявляється, місто має ще й закривати їхні заробітні плати, електроенергію, боргові зобов’язання. Це ненормально! І якщо пан Свищо не надасть цього плану виходу з ситуації або надасть план, але не буде його дотримуватись, значить треба буде робити кадрові зміни. Я вважаю, що якщо керівник не знає, куди і як рухатися далі, щоб зменшити ці збитки, щоб оптимізувати роботу, то значить громада не того найняла.

Ти не стикаєшся з особистим тиском, зважаючи на твою позицію? Думаю, що такий стан справ багато кому не до вподоби.

Я до тиску звикла в силу свого життя і своєї активної позиції. Я дуже спокійно до цього ставлюсь. Я не реагую на таке. Я дуже вперта людина, а ще вмію переконувати людей. Думаю, що якщо навіть депутати вирішать десь змінити свою думку, то я знайду можливість переконати їх. Я вважаю, що це лінія правильна, а коли ти знаєш, що ти правий, то це нівелює всі тиски.

Я вірю, що це скликання буде особливим.  Ніхто з нас не має чарівної палички і ніхто за нас нічого не зробить, буде дуже важко. Але коли ми сюди заходили, то усвідомлювали, що будуть тиснути, будуть домовлятися, шукати інші підходи. Наразі все дуже гармонійно.

Згідно нового регламенту ЛМР, бюджетну комісію фактично не можливо оминути…

Взагалі не можна. Ми це робили свідомо. Це найбільша і достатньо фахова комісія в міській раді. Я дуже вдячна депутатам, які тут працюють. Усі роблять свій шмат роботи і сподіваюсь, що переможе розум, а не політика. Зараз важливо гідно пережити цю нестачу грошей, правильно їх розподілити, і в подальшому думати про те, що Львів має розвиватися якісно, по-господарськи, а не створювати ілюзію великої господарки.

Усі фракції готові працювати в такому режимі?

Думаю, що так. Принаймні всі про це заявляють. Бувають різні думки, але ми врешті приходимо до якогось спільного знаменника.

А з міським головою які стосунки?

Ніякі. Я з ним практично не спілкуюсь. Він ніби теж декларує, що тільки за те, щоб все було добре і ефективно.

На твою думку, скільки нам жити в такому режимі економії?

Складно сказати. Все буде залежати від того, як бізнес зможе пережити ті виклики, які є зараз у світі, в Україні, у Львові. Ми зараз шукаємо шляхи наповнення бюджету. І якщо запрацює бізнес, почнуть сплачувати податки, то ми зможемо швидше це все перенести і більше зробити за рахунок бюджетних коштів.

Збільшення Львова за рахунок утворення міської територіальної громади це плюс чи мінус?

Життя покаже. Наразі ми лише віддаємо кошти, бо треба обслуговувати ті території. Наскільки вони будуть приносити доходи у вигляді податків і місцевих зборів, зможемо говорити тільки після першого півріччя. Та будь-якому випадку, це землі, це збільшення території і більші можливості.

Декілька слів про твою фракцію. Який ваш план і на чому будете концентрувати свою діяльність?

Як і обіцяли виборцям, це медицина, освіта і транспорт. Валерій Веремчук очолив медичну комісію, Ігор Зінкевич – транспортну, заступниця освітньої комісії – Наталя Васюта. Думаю, що ми зможемо реалізувати всі свої програмні обіцянки. Робимо для цього все можливе.

Ми обіцяли ті речі, які можемо виконати. Цим і  займаємося.

Маю велике бажання, щоб запрацювала профільна освіта для дітей з особливими освітніми потребами. У нас є бачення щодо дитячих садочків, щодо транспорту, ми якісно відпрацюємо ці п’ять років.

Як проходить твоє життя поза політикою? 

Після народження дитини, 16 років тому, я зрозуміла, що маю ще одну місію в житті – допомога сім’ям з дітьми, з особливими дітьми. Я багато спілкуюсь з цього приводу з освітянами. Мені подобається це середовище, де люди до чогось прагнуть. І хочеться допомагати власне дітям, які мають особливі освітні потреби.

Чим я цікавлюсь? Насправді я цікавлюсь усім. Є велика спільнота моєї громадської організації, також є ветеранська організація, де мені також не дають сумувати. Маємо багато проєктів, які час від часу реалізовуємо.

Тобто відпочинок десь далеко від усіх – це не про тебе?

Це точно не про мене. Я взагалі сама можу перебувати дуже короткий термін. Я не вмію бути сама, я взагалі дуже емоційна, мене завжди багато і мені все потрібно.

Дуже люблю море. Найкращий відпочинок для мене – поплавати. Нехай навіть не море, а будь-яка водойма. Дуже люблю своїх дітей, свого чоловік. Дуже мало маю на них часу, але так було завжди. Я завжди собі знаходила роботу або якесь заняття. Але я багато спілкуюсь зі своїми дітьми, знаю всі їхні проблеми і ми їх ефективно та швидко вирішуємо. Вони у мене два дуже самостійні хлопці.

А взагалі я по життю романтик і вічний революціонер. І я таки переконана, що все у нас буде добре.