Минає 2022 рік, найскладніший рік за історію незалежної України.

Рік повномасштабної війни, надлюдських зусиль, відчаю, але й надії, відваги, переосмислення цінності життя, родини, Батьківщини.

Ми на порозі нової доби в історії нашої країни – світлої, переможної і мирної. Принаймні, українці зробили для цього все, що могли і «не могли».

Як ми прожили рік, що минає? Чого він нас навчив? З надією на близьку перемогу згадуємо разом з львівськими волонтерами, депутатами Львівської міської ради фракції ВАРТА.

Юрій Мартинюк, голова фракції ПП «ВАРТА» у Львівській міській раді, заступник керівника ГО «Народна самооборона Львівщини».

Якщо говорити про те, яким був 2022 рік, то для мене особисто він ще не закінчився, оскільки як і для більшості українців, цьогорічний відлік розпочався 24 лютого. Тому, напевно саме в день, коли життя поділилось на «до» та «після», ми зможемо підсумувати все, що довелось пережити за рік.

Але згадуючи початок цього періоду, можу відзначити, що з самого першого дня впевненості та сили додавали згуртованість та рішучість людей, котрі мене оточували, а також відчуття єдності зі своєю країною, яка потребувала та досі потребує участі кожного з нас.

Депутати фракції «ВАРТА», а також найактивніші члени команди нашої політичної сили залишились у Львові і з самого ранку, після оголошення росією повномасштабного вторгнення, усі проявили рішучість та чітку готовність до активізації  всіх можливих ресурсів задля того, щоб допомогти своєю роботою нашій країні вистояти.

Згадую, як мої колеги, маючи за плечима чималий волонтерський досвід, набутий ще з 2014 року, зібрались вранці в офісі та одразу запропонували варіанти власної участі у тих найважливіших напрямках, де на нашу думку кожен з нас був би максимально ефективним – безпека в місті, налагодження комунікацій, а також вжиття заходів щодо недопущення паніки до моменту отримання чіткого плану дій та вказівок від держави та військового командування. Вже ввечері ми переконались у правильності своїх дій, отримавши запит від представників поліції допомогти їм у патрулюванні міста з метою забезпечення громадського порядку у Львові.

Важливим також було продемонструвати здатність органів місцевого самоврядування приймати необхідні рішення та показати людям, що влада готова до рішучих дій. Тому разом з колегами з інших фракцій ми невідкладно зібрались в сесійній залі Ратуші, прийнявши необхідні ухвали для функціонування міста в умовах воєнного часу. Це дало нам можливість повернутись до роботи,  результати  якої вже в перші два місяці перетворили Львів в один великий волонтерський хаб, де усі хто тікав від війни, змогли отримати потрібну їм допомогу.

Команда ВАРТИ працювала буквально цілодобово, об‘єднавши зусилля усіх наших друзів та однодумців. Ми почали формування усіх бажаючих у добровольчі загони, велика частина з яких за кілька тижнів вступили до лав ЗСУ,  налагодили логістичні ланцюжки між бажаючими надіслати гуманітарну допомогу та потребуючими її отримати, сприяли волонтерам, які взяли на себе місію забезпечити харчуванням біженців, що тисячами щохвилини прибували до Львова.

Через декілька днів після першої нашої ранкової зустрічі у воюючій країні, ми змогли запустити роботу логістичних складів по отриманню та відправці гуманітарної допомоги не лише у Львові, а й в прикордонних польських містах Перемишль, Томашів, Ярослав. Вони дали можливість організувати якнайшвидшу доставку гуманітарних вантажів з дружніх європейських країн до Львова та інших населених пунктів, які цього потребували, в першу чергу, тих, що опинились в окупації ворожої армії.

Детальніше – тут:

https://varta1.com.ua/news/2022.-rik-voyiniv.-rik-volonteriv_358827.html